Метеорологія
На протязі останніх днів температура повітря була в межах 13,00С – 5,0 0С. Середньодобова становила 9,1 0С. Максимальна температура повітря складала 18,0 0С (15.10), а на поверхні ґрунту 25 0С. Спостерігалося зниження температури до мінус 10С (20.10) в повітрі та до мінус 50С(20.10) на поверхні ґрунту. Весь цей час тримається хмарна погода. Вітер переважав східний 3-4 м/с. Відносна вологість повітря знижувалась до 86%. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 8,10С і 10,60С. На початок третьої декади прогнозується помірно тепла погода, хмарність, поривчасті вітри. Буде помірно холодно, можливі невеликі опади. Температура повітря буде в межах норми.
Землеробство
Запаси вологи в ґрунті на більшій території Сумської області (північно-східна частина України ) дуже низький. В орному горизонті (до 20 см) вони складають 5- 7 мм, що вкрай незадовільно, в глибинних горизонтах ґрунту продуктивної вологи також мало (37-42 мм). Такі обставини ускладнюють виконання основного обробітку під культури весняної сівби 2021 року.
Рослинництво
На території Сумської області завершується посівна кампанія озимих культур. Станом на 22 жовтня в області посіяно озимої пшениці 102,5 тис. га, що становить 71,88 % від запланованої площі, озимого ячменю – 0,9 тис. га ( 45 % від запланованого), озимого жита 3,8 тис. га (70,37% від запланованої площі), озимого ріпаку 8,5 тис. га (75,9%). Всього по області посіяно озимих культур 115,7 тис. га.
У більшості посівів на території області відмічається затримка росту і розвитку рослин через гострий дефіцит вологи як в орному так і підорному горизонтах грунту. На значних площах з відсутністю опадів у осінній період як ранніх строків сівби (1-10 вересня) так і оптимальних (20 вересня-1 жовтня) продовжують з’являтись сходи, що обумовлено недостатніми запасами продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на момент проведення сівби. Значна частина посівів перебувають у фазі 2-3 листків, а подекуди шилець.
Для осіннього розвитку озимих культур вирішальне значення має тривалість періоду сівба – сходи. У цей період проходять I-II етапи органогенезу, і визначається потенціал урожаю. Чим менш сприятливі умови в цей період, тим менше утвориться стебел в осінній час. Чим більше відхилення агрометеорологічних умов у період сівба – сходи озимих від оптимальних, тим більше тривалий або коротший цей період і тим гірший стан рослин, що завершують осінню вегетацію. На строки появи сходів озимої пшениці впливають температура повітря і ґрунту та його вологість. Мінімальна температура повітря, при якій відбувається проростання насіння озимої пшениці 1-2ºС. Для отримання сходів потрібна сума активних температур 130-140ºС. Добрі умови для проростання насіння та одержання своєчасних сходів створюються при наявності продуктивної вологи в орному шарі 20-25 мм. При нижчих запасах поява сходів і їх стан погіршується. Дружність сходів визначає майбутню продуктивність ценозу, оскільки врожайність формують рослини, котрі зійшли в перші три дні.
На посівах, що перебувають у фазі кущення важливим прийомом осіннього догляду після неудобрених попередників є підживлення азотними добривами в дозі N30 за 14-18 днів до припинення їх вегетації. За умови доброго вологозабезпечення ґрунту ефективність цього прийому цілком ймовірна, що підтверджено дослідженнями науковців і виробничою практикою.
В даний період може мати місце пошкодження рослин підгризаючими шкідниками, а саме личинками озимої совки та жужелиці. Для їх знищення доцільно використати дозволені «Переліком ….» інсектициди за умови теплої погоди вночі, коли личинки шкодять на поверхні грунту.
Слід зауважити, що середньобагаторічне припинення вегетації озимих припадає на 26 жовтня. Після припинення вегетації проводять обстеження полів озимих культур. Осіннє суцільне обстеження починають з огляду посівів на кожному полі із зазначенням культури, сорту, попередника, строку сівби, кількості добрив та часу їх внесення. На підставі визначення рівномірності густоти, фази та інтенсивності розвитку рослин, забарвлення листків, ступеня пошкодження рослин шкідниками і хворобами, засміченості бур’янами дають окомірну оцінку стану посівів – добрий, задовільний, слабкий та зріджений. Потім на пробних ділянках уточнюють кількість та кущистість рослин, зрідженість посіву з встановленням причин цього явища, визначають глибину загортання насіння та закладання вузла кущення.
На розкущених посівах з оптимальною густотою рослини на ділянці викопують. Після цього підраховують кількість рослин та стебел, визначають коефіцієнт кущення (частка від ділення всієї кількості стебел на загальну кількість рослин з однієї ділянки). Вимірюють глибину загортання і залягання вузла кущення по етіольованій підземній частині стебла не менш як у 25 рослин.
За інтенсивністю забарвлення листків встановлюють ступінь забезпеченості рослин поживними речовинами (переважно азотом): добра забезпеченість – темно-зелені листки; задовільна – зелені; недостатня – жовто-зелені з окремими відмерлими листками.
На підставі окомірної оцінки та визначення середніх показників, які одержали на пробних ділянках, дають остаточку оцінку стану посіву кожного поля, враховуючи розвиток рослин та їх густоту:
– добрий – нормально розкущені (три-п’ять стебел) та добре укорінені рослини з оптимальною і рівномірною густотою не менше 400- 350 рослин/м2, довжина листової пластинки 14-16 см;
– задовільний – недостатньо розвинені посіви (початок кущення – третій листок) з густотою 350-300 рослин/м2, перерослі посіви – висота рослин 30-35 см;
– слабкий – рослини у фазі двох-трьох листочків і сходів, а також пошкоджені та зріджені 300-250 рослин/м2 та дуже перерослі (висота рослин більше 35 см);
– зріджений – рослини знаходяться в фазі «шилець», посів дуже зріджений – менше 250 рослин/м2.
Поряд з цим слід проводити постійні спостереження на посівах озимини за наявністю мишовидних гризунів, щоб до утворення снігового покриву провести боротьбу з ними, визначити ефективність застосованого засобу і при необхідності повторити затруєння колоній. Економічний поріг шкідливості складає 2-3 колонії на 1 гектар.
Заступник директора з наукової
роботи ІСГ Північного Сходу НААН М.Г. Собко